8 класс

Підготовка до контрольної роботи за темою «Національно-визвольна війна українського народу середини 17ст»

Розділ 3 (на 14.02.18)

Візьміть для к.р чистий подвійний аркуш

1. Знати про такі події та їх дати

Битва на Жовтих Водах

Битва під Корсунем

Пилявецька битва

Облога Львова

Урочистий в’їзд Б Хмельницького в Київ

Зборівська битва

Зборівський договір

Утворення (визнання) української козацької держави

Берестецька битва

Булоцерковський договір

Батозька битва

Облога Жванця

Молдавські походи

Переяславська рада

Березневі статті

Віленське перемир’я

Похід укр війська в Галичину та Польщу

Смерть Б Хмельницького

2. Знати значення слів

Гетьманщина, Чигирин, Генеральна рада, полки й сотні, Трансільванія, Валахія, Іллінська церква.

3. Знати про історичних діячів

Іван Богун, Олексій Михайлович, Тимош Хмельницький, В. Лупу, Іслам-Герей

4. Перечитайте біографічну довідку про Б.Хмельницького

Підготовка до контрольної роботи за темою «Українські землі у 1 половині 17ст»

§10-16 (на 19.12..2017)

Візьміть для к.р чистий подвійний аркуш

1. Знати про такі події та їх дати

Прийняття Берестейської унії

Заснування Київського братства

Повстання під приводом Трясили, Сулими, Павлюка, Острянина, Гуні, Скидана

Підписання Куруківської угоди

Взяття козаками Кафи

Хотинська битва

"Золотий спокій"
Ухвалення "Ординації Війська Запорізького"

Висвячення на митрополита Й.Борецького

"Пункти заспокоєння руського народу"

Заснування Києво-Могилягської колегії

Обрання митрополитом П.Могили

Події подані у неправильній послідовності

2. Знати про таких історичних діячів

П.Сагайдачний

Й.Борецький

П.Могила

Г. Л. де Боплан

Ф.Трясило

І.Сулима

П.Павлюк

Я.Острянин

Д.Гуня

К.Скидан

3.Знати значення слів:

Архімандрит, "Требник", "Тарасова ніч", Кодак, Варна, Синоп, Кафа, Перекоп, Очаків, бастіон, козацьке бароко

На 23.11.17
Даты:
Всемирная история: Варфоломеевская ночь, Акт про суприматию, , Нантский эдикт, Англия провозглашена республикой, годы Тридцатилетней войны, , Победа над "Непобедимой армадой", Утрехтская уния
История Украины: первые печатные книги, первое  письменное упоминание о казаках, основание первой Сечи, Восстание Косинского Наливайко,основание реестрового казачества


Підготовка до контрольної роботи за темою «Українські землі в 16ст» 

8-Б на 7.11.2017 §1-7
8-В на 6.11.2017 §1-9
Візьміть для к.р чистий подвійний аркуш

1. Знати про такі події та їх дати

Перша згадка про українське козацтво

Заснування першої січі

Виникнення реєстрового козацтва

Козацьке повстання під проводом К. Косинського.

Козацьке повстання під проводом С. Наливайко

Створення Пересопницького євангеліє

Видання перших друкованих книг на Україні

Люблінська унія

Заснування Острозької академії

2. Знати про таких історичних діячів

В К Острозький

Д Вишневецький

К Косинський

С Наливайко

І Федорович

3. Знатися на карті
8-Б Стр 6, 27

8-В Стр 9, 26

4. Знати значення слів:

Шляхта, Козак, козацька рада,  кріпацтво, фільварок, магдебурзьке право, булава, пірнач, бунчук, корогва, унія, січ, реєстрове козацтво, братства, 

5. Знати назви перших чотирьох козацьких січей

Раджу переглянути відео до 14 хвилини https://www.youtube.com/watch?v=3-iyIdLcFwQ








Домашнє завдання на 18.09.17
(російський клас на 19.09.17)

Показывать на современной карте Испания и Португалия Острова пряностей (Молуккские острова) Индия Путь в Индию, которым европейцы пользовались до ВГО Экспедиция Диаша Мыс Доброй Надежды Экспедиция Васко да Гамы Экспедиция Колумба (первая) Экспедиция Магеллана Магелланов пролив Земли ацтеков Земли инков

Посмотреть всё это украинский класс - форзац учебника

                                   русский класс - стр 15

Домашнє завдання на 19.05.2017

Скласти тестові завдання до §31-34

1) 6 тестових завдань з вибором однієї правильної відповіді (варіантів відповіді 3) Наприклад: Яке місто було столицею Гетьманщини під час гетьманства К.Розумовського: А) Чигирин; Б) Київ В) Батурин.  

2) 2  тестових завдання на відповідність (3на3) У питаннях можуть бути: Історичний діяч – стисла характеристика; Гетьман – діяльність; Подія– наслідок; Рік – подія; Регіон України – подія; Поняття – визначення; Наприклад:

1. І Скоропадський	А) останній кошовий отаман Запорізької Січі
2. П.Калнишевський	Б) Гетьман після І.Мазепи
3. М.Залізняк	В) Ватажок гайдамаків

3) 2  тестових завдання на послідовність (4 літери у кожному) Наприклад: Поставте події у правильній послідовності:

А) Запровадження кріпаацтва на Слобожанщині та Лівобережжі

Б) Початок роботи Першої Малоросійської колегії

В) Коліївщина

Г) Ліквідація Запорізької Січі

Тестові завдання написати на аркуші, обов’язково позначити правильні відповіді





Домашнє завдання на 12.05.2017

Опрацюйте текст підручника §27 п7-8 та дайте відповіді на запитання

1)     Хто насправді керував Японією з 12 століття?

2)     Що ви дізнались про самураїв?

3)     Хто познайомив японців з християнством та вогнепальною зброєю?

4)     Якому правителю вдалося об’єднати більшість країни?

5)     Діяльність Хідейосі

6)     Хто, коли оголосив «закриття» країни, у чому його сутність?

7)     Що таке «кабукі»?

8)   Знайдіть в інтернеті, що таке нецкє, яким було спочатку їх призначення?

На п’ятницю беріть Історію України + зошит з д з по всесвітній

Практичне заняття Богдан Хмельницький – лидина, полководець, державний діяч (на 27.02.2017)

1) Опрацюйте текст на стр 126-127 (§19) до п.1 та випишіть біографічні дані Б.Хмельницького

Місце народження

Походження

Навчання

Опанував мови

Брав участь

2) Опрацюйте п.1 та виконайте завдання 1 на стр 128 за схемлю:

Б.Хмельницький був…, що виявилося у …

Риси (вдачі) характеру, що підійдуть: невибагливий у побуті, простий, негордий (про людину - до якого можна легко доступитися; уважний до інших), віруюча людина (ставлення до патріарха), не цурається людей,  всіма справами займається сам

3) Опрацюйте п.2 та виконайте завдання 2 на стр 129

4) Опрацюйте п.3 та заповніть таблицю:

	Уривок №1	Уривок №2	Уривок№3
Відносини з якою державою засвідчує?
Стисло сутність (1-2 речення) Можна своїми слова або узагальнити

Домашнє завдання на 25.11.2016

Переглянте відео https://youtu.be/LSXd1Me6t1o

Та прочитайте текст:

Зброя і бойове спорядження

Запорозьке військо складалося з піхоти, кінноти і артилерії (остання з’явилася не раніше середини XVI ст.)

Як і у всіх військових того часу, зброя у козаків була вогнепальна і холодна.

Козацька вогнепальна зброя складалася з різноманітних мушкетів, рушниць із кременевими замками й пістолів, котрі козаки завжди носили за поясом.

До холодної зброї належали шабля («шабля-сестриця», як ласкаво називали її козаки), котру прикріпляли до пояса з лівого боку, бойові ножі, кинджали, келепи (бойові молоти), списи, ощепи (багри для стягування вершників з коней).

Списи використовувалися не лише під час бою. Коли треба було перебратися через болотисту місцевість, козаки складали списи решіткою, робили настил із хмизу й очерету і так долали перешкоду.

Лицарських шоломів, панцирів і лат козаки не носили.

Творці унікального бойового мистецтва

З кінця XVI ст. до запорожців направляють своїх послів уряди різних держав, щоб залучити їх до себе на службу. І не дивно. Адже запорозька піхота тоді вважалася найкращою в Європі.

 У бою піші козаки шикувалися в три ряди: перший стріляв, другий подавав, а третій заряджав зброю.

Кіннота ж ішла на ворога лавою у вигляді півкола, одночасно атакуючи з фронту й флангів та заходячи в тил бойового порядку противника.

Для швидкого оповіщення козаків про наближення ворога та про збір в умовленому місці запорожці використовували фігури - високі дерев’яні вежі із сухим хмизом зверху, які запалювалися за допомогою спеціального пристрою. Вартові з іншої вежі, побачивши дим, запалювали хмиз на своїй вежі. У такий спосіб козаки дуже швидко могли організувати відсіч ворогові.

Військова майстерність козаків вироблялася в умовах рівнинної степової місцевості. Тому запорожці застосовували такий вид бойового порядку, як табір. Це чотирикутне укріплення зі скріплених між собою возів вони покривали хмизом, очеретом і травою та прикидали землею. Такий табір швидко можна було розібрати й передислокувати на інше місце. Сучасники називали табір «рухомою фортецею».

Козацький табір

Якщо це укріплення було тривалим, то довкола нього копали шанці, робили «вовчі ями» і т. ін. Могли й не засипати вози землею, а ставили щільно в один ряд голоблями назовні і скріплювали колеса ланцюгами. За таким укріпленням ховалося все військо й успішно оборонялося.

Уперше у світовій військовій практиці запорожці застосували такий засіб оборони від вогню ворога, як самоокопування, значно пізніше він був використаний іншими арміями світу - так само, як і траншеї.

Побратимство

Серед козаків широко побутував звичай побратимства. Цей звичай підтримувався тією обставиною, що кожен січовик, не маючи поряд рідної людини, потребував допомоги і розради. Особливо така потреба відчувалася у виснажливих походах.

Побратимство передбачало похід до церкви, де у присутності священика складалася присяга - «заповідне слово», у якому обидва перед Богом присягалися шанувати один одного як рідні брати. Після присяги відправлялася молитва і побратими обмінювалися хрестиками та тричі цілувалися і виходили з храму, щоб засвідчити козацькому товариству свою пошану. Козаки-побратими завжди ділилися їжею, у бою билися поруч, захищаючи один одного. Святим обов’язком було визволити названого брата з полону. Побратимство сприяло згуртованості козаків, підтримувало в їхньому середовищі лицарські традиції і високу моральність.

Джури

Старшина й поважні запорожці мали джур (від араб. «чура» - невільник, раб). Іноді це були хлопчики-полоненики, котрі своєму козакові-покровителю чистили зброю, ходили разом з ним у походи, училися в нього військової майстерності. А досягши парубочих літ, джури ставали повноправними запорозькими козаками.

Джурами ставали й козацькі діти, котрих на Січ забирали не батьки, а дядьки, старші брати, батькові побратими. Вони навчалися у січовій школі читання, письма, хорового співу й музики, співали у січовій церкві, а також проходили курс фізичного й військового виховання, якому приділялася надзвичайно велика увага. Час перебування в школі залежав від здібностей джури до військової науки. Нездатних до військової служби хлопчиків відправляли із Січі додому.

Щоденний побут

На Січі могло проживати одночасно не більше 3-4 тис. козаків, а взимку їх було значно менше. Вільні від походів козаки за загальним сигналом рано прокидалися, купалися в річці незалежно від пори року. Кожен курінь окремо снідав тим, що приготував його кухар. Їжа була дуже проста, але поживна, як правило, це була саламаха. Після сніданку йшли до січової церкви. Потім займалися побутовими справами - прали, шили, чистили зброю, лагодили човни тощо. Інші несли сторожову варту, займалися ремеслом.

Стосовно запорожців, які перебували на Січі і проживали у 38 куренях, побудованих із «підручного» в тих краях матеріалу (дерево, хмиз, очерет, глина), то там також існував усталений порядок дій і дотримання звичаїв. У просторих, видовжених куренях стояли довгі столи (сирно) та лави при них. У дальнім лівім кутку висіли багато оздоблені ікони, а перед ними стояли також розкішні свічники і лампи для освітлення приміщення.

Запорожці не спали вранці «досхочу», бо у святковий день ішли рано до церкви на молитву, а в будній - працювали (у кожного була своя визначена робота), доки курінний кухар на кабиці в мідному або чавунному казані зварить страву та покличе їх обідати близько 12-ї години дня. Тоді козаки сідали за столи, на які ставилися великі дерев’яні миски, не круглої, а видовженої форми, у які «насипали» (тобто наливали чи клали) страву. Поруч стояла вода у великих відрах, на яких висіли черпаки (коряки), які козаки прозвали «михайлики». Там же лежали хліб, сіль, овочі, приправи, напої. Курінний отаман сідав під образами. За його сигналом козаки вставали для молитви і потім уже починали їсти дерев’яними або металевими ложками.

З улюблених козацьких страв найчастіше на столі були саламаха (житнє борошно, зварене на воді), тетеря (житнє борошно або пшоно, зварене на квасі), щерба (житнє борошно, зварене на рибній юшці), мамалига (густа каша з пшона або з кукурудзи, яку їли із солоною бринзою), юшка, галушки (гречані із часником), вареники тощо. Козаки вживали також і продукти їх артільного промислу - м’ясо дичини, рибу, птицю. (До речі, у походи козаки брали сухарі, борошно, крупи і сало). Хліб споживали в основному у вигляді коржів. Молоко, квас, узвар - головні козацькі напої.

У свята і після щорічної Січової ради, на якій обирали всіх посадових осіб, запорожці вживали міцний алкогольний напій, який виготовляли з жита, додаючи хміль для бродіння. Таку екологічно чисту горілку козаки називали оковита (від лат. слів aqua vitae - вода життя). Оковита була одним із «тестів», чи готовий новоприбулий на Січ стати запорожцем. Такий був звичай, ритуал. Проте п’яниць серед запорожців не було. Якщо знаходився любитель чарки, то такого суворо карали, коли ж пригода з ним траплялася під час походу - його страчували на місці. На оковитій готували різні настої для ліків, а також використовували як антисептичний засіб.

Після обіду відпочивали, співаючи пісні й думи, слухаючи розповіді бувалих людей чи гру кобзарів. Потім знову займалися різними справами. Увечері йшли до церкви на молитву, вечеряли, відпочивали й поринали в сон, довіривши своє життя пильним вартовим на фортечних вежах.